Голова УЗСП Олег Тітамир уже писав про те, що українська економіка цілком залежна від зовнішніх позичок та грошей, які надходять з-за кордону. Страшно уявити, що чекає на Україну без подальшого кредитування з боку МВФ та чим обернеться таке економічне потрясіння для громадян.
Без іноземних валютних «ін’єкцій» залишок на Єдиному казначейському рахунку станом на початок серпня сягнув критичної позначки 1 990 000 000 грн. Подібний рівень був на початку 2014 року. На думку деяких експертів, нинішнє знецінення гривні здійснюється штучно, неприроднім шляхом: це робиться з метою досягти до кінця року запланованого в держбюджеті показника в 30,1 гривні за долар. Таким чином, державна скарбниця наповниться знеціненою нацвалютою, а влада зможе показати в економічному звіті перед майбутніми виборами непогані результати господарювання.
Олег Миколайович Тітамир вбачає у цьому іще один момент, так би мовити іншу сторону медалі: падіння української валюти щонайменше на 1 грн збільшить український доларовий борг більш ніж на 40 млрд гривень. Найближчим часом планується створити Агентство з управління державним боргом, і чи зможе держава зменшити боргову прірву завдяки цій структурі – питання залишається відкритим. Голова УЗСП Тітамир Олег вважає, що таке Агентство не має значного впливу ані на стрімко падаючий курс гривні, ані на монетарну політику держави, яка є незбалансованою.
Нещодавно міністр фінансів України Оксана Маркарова дала цікаве інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" з цього питання.
«Виконання бюджету за перші 7 місяців 2018-го чітко показало, який великий вплив на питання макроекономічної стабільності має обслуговування нашого державного боргу і здатність запозичувати. Попри те, що за 7 місяців держбюджет виконано майже на 100% (виконання розпису за січень–липень 2018 року – 98,2%), залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку на початку серпня був доволі низьким. Чому? Бо не був виконаний план за перший квартал по державним запозиченням на 56 млрд грн…
Частка державних валютних запозичень є високою - 61%, з яких 45% у доларі США. Тобто будь-яке коливання курсу на 1 гривню збільшує наш борг на більше ніж сорок мільярдів. Це робить нас ДУЖЕ чутливими до послаблення курсу. Ми завершили аналіз і маємо повне розуміння, які проблеми маємо з державним боргом, і що треба змінити, щоби довгостроково вийти на таргети, які у нас є.
Стратегія встановлює таргети щодо рівня боргу до ВВП на рівні 60% в 2019 році, 52% в 2019 році та 49% в 2020 році. Окрім загального таргету, стратегія також закладає чотири цілі: збільшення частки державного боргу в гривні; продовження середнього строку до погашення та забезпечення рівномірного графіка погашення боргу; залучення довгострокового пільгового фінансування, а також продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами…
Ми плануємо також підсилити інституційну спроможність в управлінні державним боргом, орієнтуючись на найкращі світові практики, і створити Агенцію з управління державним боргом… Окрім того, ми опрацьовуємо ідею створення Фонду національного добробуту як одного з можливих елементів реалізації Стратегії управління боргом».
Без іноземних валютних «ін’єкцій» залишок на Єдиному казначейському рахунку станом на початок серпня сягнув критичної позначки 1 990 000 000 грн. Подібний рівень був на початку 2014 року. На думку деяких експертів, нинішнє знецінення гривні здійснюється штучно, неприроднім шляхом: це робиться з метою досягти до кінця року запланованого в держбюджеті показника в 30,1 гривні за долар. Таким чином, державна скарбниця наповниться знеціненою нацвалютою, а влада зможе показати в економічному звіті перед майбутніми виборами непогані результати господарювання.
Олег Миколайович Тітамир вбачає у цьому іще один момент, так би мовити іншу сторону медалі: падіння української валюти щонайменше на 1 грн збільшить український доларовий борг більш ніж на 40 млрд гривень. Найближчим часом планується створити Агентство з управління державним боргом, і чи зможе держава зменшити боргову прірву завдяки цій структурі – питання залишається відкритим. Голова УЗСП Тітамир Олег вважає, що таке Агентство не має значного впливу ані на стрімко падаючий курс гривні, ані на монетарну політику держави, яка є незбалансованою.
Нещодавно міністр фінансів України Оксана Маркарова дала цікаве інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" з цього питання.
«Виконання бюджету за перші 7 місяців 2018-го чітко показало, який великий вплив на питання макроекономічної стабільності має обслуговування нашого державного боргу і здатність запозичувати. Попри те, що за 7 місяців держбюджет виконано майже на 100% (виконання розпису за січень–липень 2018 року – 98,2%), залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку на початку серпня був доволі низьким. Чому? Бо не був виконаний план за перший квартал по державним запозиченням на 56 млрд грн…
Частка державних валютних запозичень є високою - 61%, з яких 45% у доларі США. Тобто будь-яке коливання курсу на 1 гривню збільшує наш борг на більше ніж сорок мільярдів. Це робить нас ДУЖЕ чутливими до послаблення курсу. Ми завершили аналіз і маємо повне розуміння, які проблеми маємо з державним боргом, і що треба змінити, щоби довгостроково вийти на таргети, які у нас є.
Стратегія встановлює таргети щодо рівня боргу до ВВП на рівні 60% в 2019 році, 52% в 2019 році та 49% в 2020 році. Окрім загального таргету, стратегія також закладає чотири цілі: збільшення частки державного боргу в гривні; продовження середнього строку до погашення та забезпечення рівномірного графіка погашення боргу; залучення довгострокового пільгового фінансування, а також продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами…
Ми плануємо також підсилити інституційну спроможність в управлінні державним боргом, орієнтуючись на найкращі світові практики, і створити Агенцію з управління державним боргом… Окрім того, ми опрацьовуємо ідею створення Фонду національного добробуту як одного з можливих елементів реалізації Стратегії управління боргом».
Комментариев нет:
Отправить комментарий